Чорнобиль... Мертва зона... Сьогодні такі слова гірким болем відлунюються у наших серцях. Про жахливу подію важко згадувати, страх проймає душу при згадці про мільйони загиблих людей, особливо молодих, які помирали повільно, але в тяжких муках. Ще багато століть ця трагедія буде нагадувати про себе смертельними хворобами, вадами у новонароджених.
У ЗОШ №2 м. Марганця були проведені круглі столи,виховні години, години-застереження, інформаційні хвилини, присвячені 30 роковинам Чорнобильської трагедії. 22 квітня учні 9Б відвідали центральну міську бібліотеку ім. Островського, де взяли участь у перегляді та обговоренні фільму «Чорнобиль – як це було». 25 квітня учні 9А та 10 класів в клубі «Дніпро» переглянули документальний фільм «Битва за Чорнобиль».26 квітня була проведена тематична класна година «Чорнобильський слід на землі, в долях, у душах…». Учні говорили про біду, яка розчинилася не тільки у духмяному повітрі, у біло-рожевому цвітінні яблунь та абрикос, у воді сільських криниць, у всій красі, але вона розчинилась і у людях. Ця трагедія увійшла в історію, в усі хронічки людства як невигойна рана на тілі України. Увесь цей жах відгукнувся болем у серцях мільйонів людей.
Також 26 квітня в актовій залі була проведена година-спомин «Чорнобильський пил на роки опадає», яку підготували шкільний бібліотекар Грушко М.П., учні сьомого класу разом з класним керівником Шаповал Є.О.Під час заходу діти звернулися до хронології подій, намагалися з’ясувати причину вибуху. Говорили про безвідповідальність, адже не були готові до такої аварії ні морально, ні технічно. І коли вже сталася трагедія, довго все подавалося в присмерках напівправди. Захоплювались милосердям і патріотизмом наших людей. Згадали тих перших, які кинулися у вогонь, у небезпеку, які затулили собою усіх нас. Це Віктор Дибенко, Володимир Правик, Микола Ващук, Володимир Тищура, Микола Титенок, Василь Ігнатенко... Усього у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи взяло участь 600 тисяч осіб, зокрема українців - 350тисяч. Померло після аварії 14 тисяч ліквідаторів-українців. Наша пам'ять і пам'ять багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому. По завершенню заходу діти долучилися до акції «Запали свічку».
Урятований світ – найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам'ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин...
