Життя - театр, актори в ньому люди...

28 квітня відбулось театралізоване свято для старшокласників «Театр – життя, актори в ньому люди…», яке підготували учні 9 та 10 класів. Допомагали учніям готувати захід  вчителі української мови та літератури Марченко Алла Віталіївна і Шубала Неля Миколаївна.

День пам'яті Чорнобильської катастрофи

26 квітня – 31-ша річниця трагедії на Чорнобильській АЕС. Це день пам’яті про тих, хто ціною власного життя заплатив за наше майбутнє і день подяки тим, хто став на захист людства. До цієї сумної дати у ЦМБ ім. М.Островського бібліотекарями  Фіалковською  В.В. та В.В.Ждановою був проведений спогад-реквієм «Чорнобильська трагедія – вічний біль України»  для  учнів  9-х класів МСШ №2.Діти дізналися про перші хвилини аварії, що сталася над четвертим реактором Чонобильської атомної електростанції, про новий відлік українського часу – болісний, гіркий, печальний.

На заході присутні згадали ліквідаторів, які захистили світ від страшної біди ціною свого здоров’я, свого життя. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять всіх померлих від радіаційного смерчу.

На захід був запрошений справжній герой, мужня людина, ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Олег Опанасович Жужельський. Олег Опанасович розповів дуже цікаво та доступно про свій шлях, який довелося пройти Чорнобильською зоною. Це були страшні  спогади, що назавжди залишаться у його пам’яті.

Прослухавши розповідь ліквідатора, ведучі від імені всіх присутніх, подякували гостю і побажали  міцного здоров’я, злагоди та добробуту, людської вдячності й шани!

   26 квітня! В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо.

Школа миротворчості

         З 19-21 лютого 2017 року в м. Києві працювала Всеукраїнська Дитяча Школа МИРотворчості, яка була організова Національним центром «Мала академія наук України» спільно з Молодіжною ініціативою «Серце в долоньках», Благодійною фундацією «Діти надії та любові». Метою роботи школи стало важливе завдання – забезпечити  нас, старшокласників, знаннями та навичками, необхідними для миротворчої роботи в своєму середовищі і побудови демократичного суспільства, починаючи з шкільного середовища.

Перший етап занять залишив по собі багато вражень. Ми, 16 учасників, повинні були виправдати покладену на нас місію, адже місце в роботі школи ми вибороли у чималій конкуренції – 10 учнів на одне місце. Ми були незнайомі  і зовсім різні. Було важко уявити, що ми зможемо подружитись і стати близькими один одному. Але завдяки тренінгам та нашим координаторам це сталося дуже швидко.

Наше перше навчання розпочалось одразу після обіду. В аудиторії для нас підготували стільці, ручки, записники та бейджики. Заняття тривали до 21.30. Та ніхто навіть не помітив, як промайнув час, не зважаючи на те, що всі були втомлені після дороги. Вже перший день перебування в  школі залишив по собі гарні враження.

Другий день розпочався о 8 годині. Ми прокинулись, одяглись та відправились на ранкову зарядку. Після цього нас чекав сніданок. Опісля розпочався тренінг. Все проходило в ігровій формі. Це було цікаво, невимушено, а головне кожен міг поділитися своїми думками.

Графік занять був дуже щільний та це не виснажувало мене, бо все, чим ми займались, мені дуже подобалось. Зайняття були спрямовані на те, щоб кожен з нас навчився легко знаходити спільну мову з однолітками, а також швидко міг виходити з конфліктних ситуацій без наслідків для себе та оточуючих. По завершенню занять нам    влаштували невеличкий сюрприз — перегляд фільму. Перегляд тривав до 23:40. Та для нас з дівчатами день не закінчився. Ми вирішили провести останню ніч за розмовами. Якраз ця ніч нас дуже зблизила.

Останній день розпочався так само, як і другий. Заняття тривали до обіду. По завершенню ми пообідали та почали збирати речі. Мені дуже не хотілось звідти їхати. Було важко  прощатися з друзями. Та заспокоювало те, що я ще сюди повернуся. Адже наступний етап роботи розпочнеться другого квітня. 

Я дуже рада, що потрапила до цієї школи. Багато чого я стала бачити і сприймати по-новому. Також дуже вдячна директору школи Бурлаці О.В., педагогу-організатору Шубалій Н.М., психологу школи Кривощоковій М.І., які доклали чималих  зусиль, щоб я змогла взяти участь у роботі Всеукраїнської Дитячої Школи МИРотворчості . З  нетерпіння буду чекати наступного етапу.

Войтова Ганна

учениця 10 класу МСШ №2

День Рідної мови

Сьогодні, 21 лютого, відзначається Міжнародний день рідної мови. Свято відзначається за ініціативи ЮНЕСКО з 2000 року. Мета свята – привернути  увагу до підтримки мовного й культурного розмаїття. Загалом у світі говорять приблизно шістьма тисячами різних мов, стверджують дослідники ЮНЕСКО, але половині усіх мов загрожує зникнення. За даними ЮНЕСКО, в Україні нараховується 15 мов, які можуть зникнути. Серед них – караїмська, кримськотатарська, урумська, русинська. З нагоди святкування Міжнародного дня рідної мови у школі проведений «диктант єдності».

Пам'яті "Небесної сотні"

Багато років наша Україна не знала таких слів як АТО, бойовики, передова, бліндаж. Але на превеликий жаль, війна не обійшла нашу державу. І слова «Слава Україні – Героям   слава!» тепер набули нового змісту. Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані. Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей. За цю самопожертву українці їх канонізували – за велінням серця долучили до сонму Небесного воїнства на чолі з архистратигом Михаїлом, аби захищали вони країну від лиха, пильнували й оберігали її з небес…  20 лютого 2017 року учні та вчителі нашої школи під час проведення уроків пам’яті згадали усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Діти  розмірковували, хто такий справжній патріот, що таке гідність, чому людина повинна мати свободу у своїх діях і думках. Малювали малюнки, співали патріотичних пісень, переглядали відеофільми і презентації, виготовляли обереги. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

 

День пам'ятів Героїв Крут

29 січня – Дня пам'яті Героїв Крут. Рівно 99 років тому, після створення Української Народної Республіки, на залізничній станції Крути понад півтисячі українських студентів, захищаючи Київ, вступили у нерівний бій з більшовиками. Світлу  пам’ять загиблих молодих українських патріотів вшановують по всій Україні, не залишилась осторонь і Марганецька спеціалізована школа №2. Класними керівниками 1-11 класів проведені уроки пам’яті, уроки мужності, інформаційні години «Подвиг Героїв Крут як символ українського патріотизму». Вчитель історії Фірман Людмила Іванівна  провела інформаційну годину для 10-11 класів з переглядом історико-просвітницького фільму «Забута історія. Крути. Молода кров». Бібліотекарем школи Грушко Маргаритою Пилипівною була оформлена тематична книжкова виставку «Бій під Крутами - перші  українські  «кіборги».  Символ патріотизму та жертовності задля свободи країни – так українці говорять про безстрашних юнаків, яким вдалося на кілька днів зупинити наступ ворога.

Безсмертна сила людського духу

27 Січня – Міжнародний  день пам’яті жертв Голокосту – однієї з наймасштабніших трагедій в історії земної цивілізації. Мільйони невинних людей було знищено лише за належність до єврейського народу. Саме цим трагічним подіям був присвячений урок пам’яті «Безсмертна сила людського духу», яку підготували учні 8 класу разом з класним керівником Шаповаловою Євгенією Олегівною та шкільним бібліотекарем Грушко Маргаритою Пилипівною. Під час заходу діти називали цифри, факти, зачитували спогади очевидців тих жахливих подій. Також переглянули відеофільм «Страшна історія Бабиного Яру» та вшанували пам'ять жертв Голокосту хвилиною мовчання. Даний захід спрямований на виховання почуття гуманності та  формування толерантності у міжнаціональних відносинах, вчить співчувати,  співпереживати та допомагати ближньому. 

День Соборності України

День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято – День  Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. 23 січня у школі був проведений єдиний урок «Соборна мати Україна, одна на всіх, як оберіг». Класні керівники використали різноманітні форми: інформаційні години, бесіди, перегляд відеороликів, документальних фільмів, працювали з історичними документами, які засвідчують ті доленосні часи. Під час виховних заходів учні наголошували, що Україна не розділена, що немає окремої Східної і Західної України, а що у нас єдина держава і ми – єдиний  народ. 

Новорічні свята

В день свята Богоявлення та Хрещення Господнього завершилися новорічні свята у нашій школі . Цікаво і весело пройшли новорічні ранки у 1-х класах (класоводи Суха Н.Л., Кожанова А.Ю.), 2А та 2Б (класоводи Тугай М.Ю., Філякіна М.Ю.), 3А, 3Б класах (класоводи Бурлака О.І., Мамонтова Н.В.). 5 клас підготував новорічну казку з різноманітними конкурсами (класний керівник Єщенко І.Ф.). Новорічний вечір для старшокласників готували учні 9-11 класів разом з педагогом-організатором Шубалою Н.М.

День Соборності у 3-А

20 січня у 3 – а класі (класовод Бурлака О.І.) спільно з працівниками  міської дитячої бібліотеки був проведений захід   «Україна моя, Україно, я для тебе у світі живу!». Захід був присвячений  Дню Соборності України та 25 – річчю затвердженню державної символіки.

Під час заходу учні мали можливість поглибити свої знання про історію виникнення свята Соборності України, ознайомитися з цікавими фактами про Україну, а також стали учасниками вікторини «У нас тисячолітнє є коріння. Прийшла пора згадати, хто ми є». 

Наприкінці заходу третьокласники склали правила життя  громадянина-патріота, виконали пісню «Україна – це ти». Найактивніші учасники отримали у дарунок книгу українського поета, нашого земляка  Г. Бідняка «Наша мова».

Чорнобильський слід на землі...

Чорнобиль... Мертва зона... Сьогодні такі слова гірким болем відлунюються у наших серцях. Про жахливу подію важко згадувати, страх проймає душу при згадці про мільйони загиблих людей, особливо молодих, які помирали повільно, але в тяжких муках. Ще багато століть ця трагедія буде нагадувати про себе смертельними хворобами, вадами у новонароджених.

У ЗОШ №2 м. Марганця були проведені круглі столи,виховні години, години-застереження, інформаційні хвилини, присвячені 30 роковинам Чорнобильської трагедії. 22 квітня учні 9Б відвідали  центральну міську бібліотеку ім. Островського, де взяли участь у перегляді та обговоренні фільму «Чорнобиль – як це було». 25 квітня учні 9А та 10 класів  в клубі «Дніпро» переглянули  документальний фільм «Битва за Чорнобиль».26 квітня була проведена тематична класна година «Чорнобильський слід на землі, в долях, у душах…». Учні говорили про біду, яка  розчинилася  не тільки у духмяному повітрі, у біло-рожевому цвітінні яблунь та абрикос, у воді сільських криниць, у всій красі, але  вона розчинилась і у людях. Ця трагедія увійшла в історію, в усі хронічки людства як невигойна рана на тілі України. Увесь цей жах відгукнувся болем у серцях мільйонів людей.

Також 26 квітня в актовій залі була проведена година-спомин «Чорнобильський пил на роки опадає», яку підготували шкільний бібліотекар Грушко М.П., учні сьомого класу разом з класним керівником Шаповал Є.О.Під час заходу діти звернулися до хронології подій, намагалися з’ясувати причину  вибуху. Говорили про безвідповідальність, адже не були готові до такої аварії ні морально, ні технічно. І коли вже сталася трагедія, довго все подавалося в присмерках напівправди. Захоплювались милосердям і патріотизмом наших людей. Згадали тих перших, які кинулися у вогонь, у небезпеку, які затулили собою усіх нас. Це Віктор Дибенко, Володимир Правик, Микола Ващук, Володимир Тищура, Микола Титенок, Василь Ігнатенко... Усього у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи взяло участь 600 тисяч осіб, зокрема українців - 350тисяч. Померло після аварії 14 тисяч ліквідаторів-українців. Наша пам'ять і пам'ять багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому. По завершенню заходу діти долучилися до акції «Запали свічку».

Урятований світ – найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам'ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин...